Митрополит Онуфрій

правлячий архієрей Київської єпархії УПЦ (МП)
Релігія
66
в загальному регіональному рейтингу Київського регіону
65
в експертному регіональному рейтингу Київського регіону

Біографія Митрополит Онуфрій

Онуфрій (Орест Володимирович Березовський; нар. 5 листопада 1944, c. Коритне, Вижницький район, Чернівецька область) — український церковний діяч, з 17 серпня 2014 предстоятель Української православної церкви (Московський патріархат). Постійний член Священного синоду РПЦ, правлячий архієрей Київської єпархії УПЦ (МП)[2] З 17 серпня 2014 має титул Митрополита Київського і всієї України Української православної церкви (Московський патріархат). З 15 грудня 2018 року з точки зору Вселенського патріархату є митрополитом у Києві без титулу[3][4]. Ім'я Онуфрія поминається в усіх храмах Московського патріархату після імені Московського патріарха Кирила.[5][6][7] Народився 5 листопада 1944 в с. Коритне (нині Вижницького району) Чернівецької області, будучи третьою дитиною у сім'ї місцевого священика (старші брати — Віктор та Іван, молодша сестра — Ліда). Рід Березовських має давньоруське (давньоукраїнське) шляхетське походження, належав до гербу Сас, відомий з часів Королівства Русі[8]Березовським належали соляні копальні в давньоруському селі Березів, де існував василіянський монастир ще до 1241 року.[9] Сім'я жила в малій дерев'яній хатині з двох кімнат на околиці села. Сусіди згадують, що Березовські були дещо заможнішими за інших. Для прикладу, їхня хата була покрита бляхою, коли в решти людей — соломою. Батьків Ореста, бабу Юлю та отця Володимира у селі згадують як надзвичайно добрих людей. «Може, вони й могли придбати собі краще помешкання, бо вшістьох у малій хатині було, звичайно, тісно. Але батьки Ореста ніколи не дбали про матеріальне. Та навіть більше, дуже часто Березовські допомагали іншим грошима, харчами. Тож усі знали, що це — добрі люди».[10]. Орест у дитинстві щодня пас корову, допомагав на городі, а у школі був веселуном і бешкетником, при цьому вчився на відмінно. Щороку на різдвяні свята ходив колядувати. Після закінчення середньої школи (1961) навчався в Чернівецькому технічному училищі. З 1964 розпочав трудову діяльність у будівельних організаціях Чернівців. 1966 р. вступив на загальнотехнічний факультет Чернівецького університету. Для усієї родини та й селян шоком став священницький вибір Ореста. «Ніхто у Коритному й подумати не міг, що цей веселун колись стане священнослужителем… У селі розповідають, що в юності у майбутнього отця сталася трагедія в особистому житті: мовляв, кохана дівчина чи то покинула його, чи вийшла заміж за іншого — Орест про це не розповідав нікому. Буцімто саме після цього він і вирішив присвятити життя Церкві»[11]. 1969 року після закінчення третього курсу університету Орест був зарахований на другий курс Московської духовної семінарії, яку закінчив у 1972. Того ж року вступив до Московської духовної академії, яку закінчив 1988 зі ступенем кандидата богослов'я. З решти сім'ї Березовських священиком став тільки брат Іван (хоча спершу шоферував у колгоспі). Сестра Лідія працювала на сувенірній фабриці, а брат Віктор — на заводі у Чернівцях. Родинна хата Березовських, куди навіть будучи архієреєм, часто навідувався тепер уже владика Онуфрій (Орест), і далі заселена. Тут живе сім'я одного з племінників. «У села Онуфрій завжди приїжджає з хором. Служить панахиду, читає проповіді. А після цього ми накриваємо для гостей стіл. Владика дуже любить кулешу і білий борщ — такий, як колись варила його мама, баба Юля. Він їсть тільки прості домашні страви, тому вгодити йому нескладно», — каже Марія Березовська, дружина племінника.
Написати нам



Отправить

Ваші голоси на сьогодні вичерпані(100 раз у день)

Ви не можете голосувати більше одного разу на день за одного кандидата!

Ви хочете закінчити голосування в цьому регіоні на сьогодні?

Ви хочете закінчити голосування в цьому регіоні на сьогодні?