Кравчук Леонід

Екс-президент України
Політика
128
в Всеукраїнському рейтингу
5
в Всеукраїнському експертному рейтингу

Біографія Кравчук Леонід

Народився 10 січня 1934 у родині селянина, в селі Великий Житин Волинського воєводства (тепер Рівненська область України).

Спочатку здобував освіту за спеціальністю «Бухгалтерський облік» в Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі (теперішній Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж) в період з 1950 по 1953. Згодом закінчив Київський державний університет, отримав спеціальність викладача суспільних наук (1958) та Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1970). Кандидат економічних наук.

Член КПРС з 1958.

У 1958–1960 викладав політекономію у Чернівецькому фінансовому технікумі.
У 1960–1967 — консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділу пропаганди і агітації Чернівецького обласного комітету КПУ.
У 1967–1970 — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
У 1970–1980 — завідувач сектору перепідготовки кадрів відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПУ, інспектор, помічник секретаря ЦК, перший заступник завідувача відділу, а з 1980 — завідувач відділу агітації та пропаганди ЦК КПУ. У червні 1982 завідувач відділу пропаганди і агітації Л. Кравчук звернувся до ЦК КПУ з доповідною запискою, в якій виклав заходи по протидії «східній політиці» Ватикану в західних областях України, і пропонував створити групи для аналізу проповідницької діяльності священнослужителів, обстежити територію церков та кладовищ на предмет виявлення та знищення «уніатсько-націоналістичних символів», виявити «проуніатські настроєних осіб», провести інші організаційні та ідеологічні заходи.
У 1981–1991 — член ЦК КПУ.
У 1988–1990 — завідувач ідеологічного відділу, з жовтня 1989 — секретар ЦК КПУ, у 1990 — другий секретар ЦК КПУ. У 1989–1990 — кандидат у члени Політбюро, у 1990–1991 — член Політбюро ЦК КПУ.
У 1989 відстоював ухвалення постанови Політбюро ЦК КПУ про заборону Народного руху України, проте зазнав невдачі.
Народний депутат України Х—XIV (в тому числі І—IV) скликань.
У 1990–1991 — Голова Верховної Ради України.
У 1991–1994 — Президент України.
Обраний народним депутатом у 1994 — на довиборах у Теребовлянському мажоритарному окрузі на Тернопільщині. У 1998, залишаючись безпартійним, очолив виборчий список Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Напередодні голосування вступив до СДПУ(о) і привів її до Верховної Ради.
З жовтня 1998 член Політбюро і Політради СДПУ(о). У 2002–2006 очолював фракцію СДПУ(о) у Верховній Раді України.
Написати нам



Отправить

Ваші голоси на сьогодні вичерпані(100 раз у день)

Ви не можете голосувати більше одного разу на день за одного кандидата!

Ви хочете закінчити голосування в цьому регіоні на сьогодні?

Ви хочете закінчити голосування в цьому регіоні на сьогодні?